синок
ма́мин сино́к. Розпещений хлопчик або юнак. Гайдамаки з “маминих синків”, товпилися біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами “керенок”, брали, що тільки в око впадало (А. Головко); — Прості хлопці всі залишаються (на цілині),— гомонів він (провідник), складаючи у стовпець простирала.— А кручені паничі, мамині синки та доньки, що цвітасто повдягалися на дорогу, швидко полиняють. Повтікають через місяць (А. Хорунжий).
Фразеологічний словник української мови