скалити

ска́лити зу́би, зневажл. 1. Дуже сміятися, перев. без очевидної причини. Писарці скалили жовті зуби та реготались, аж поки рудий писар не гримнув на них (М. Коцюбинський); — А ви, лежні, ланці, чого зуби скалите? — кинулась до їх (них) Параска (Панас Мирний). 2. з кого—чого, над ким—чим. Недоброзичливо, зло висміювати кого-, що-небудь; насміхатися з кого-небудь. Спочатку насміхалися (люди). Першим озвався Грицько Тихолаз — панський чередник.— Чого, каже, зуби скалите над людською бідою! (В. Речмедін).

Значення в інших словниках

1. скалити — (зуби) шкірити, вискалювати, вишкіряти, вищиряти.  Словник синонімів Полюги
2. скалити — ска́ли́ти дієслово недоконаного виду ранити шкіру скалкою, колючкою рідко ска́лити дієслово недоконаного виду показувати зуби  Орфографічний словник української мови
3. скалити — (зуби) шкірити, щирити, вишкіряти, вищиряти, вискалювати, вишкірювати; п! СМІЯТИСЯ.  Словник синонімів Караванського
4. скалити — I ск`алити-лю, -лиш, недок., перех. 1》 Розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби (звичайно про тварин). 2》 розм. Злегка прикривати повікою, повіками (око, очі); трохи примружувати. II скал`итискалю, скалиш, недок., перех., рідко. Ранити шкіру скалкою, колючкою тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. скалити — 1. (зуби) шкірити, вишкірювати, вишкірити, повишкірювати, зішкірювати, зішкірити, позішкірювати, вишкірюватися, вишкіритися, повишкірюватися 2. це мружити очі  Словник чужослів Павло Штепа
6. скалити — СКА́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що. 1. Розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби (звичайно про тварин). Стриба Рябко, вертить хвостом, Неначе помелом, І знай, дурненький, скалить зуби Та лиже губи (П.  Словник української мови у 20 томах
7. скалити — ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
8. скалити — СКА́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. 1. Розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби (звичайно про тварин). Стриба Рябко, вертить хвостом, Неначе помелом, І знай, дурненький, скалить зуби Та лиже губи (Г.-Арт., Байки..  Словник української мови в 11 томах
9. скалити — Скалити, -лю, -лиш гл. 1) Занозить. Ноги собі скалить, а чоботи на кию носить. Ном. № 10230. 2) Скалить, оскаливать, обнажать. Скалить зуби, як собака. Ном. № 12639. 3) Сильно бить, разбивать въ щепки. Угор. 4) Браниться, ручаться. Угор.  Словник української мови Грінченка