слабкий

болю́ча (слаба́, слабка́ і т. ін.) струна́ чия, кого. Найбільш вразливе місце; те, що особливо мучить, хвилює кого-небудь. (Ганна:) Ну, от се ж і є болюча струна для Льолика. Він зовсім в іншому становищі (Леся Українка); Треба віддати належне директорові міського музею. Він досконало знав слабі струни свого родича (О. Донченко).

ки́шка тонка́ (коро́тка, слабка́ і т. ін.) у кого і без додатка. Не вистачає сил, здібностей, уміння, рішучості і т. ін. для виконання, здійснення чогось. Вийшов (Герасим) назустріч прибулим (партизанам), запитав, що сталось, та у відповідь почув багатоголосе і грізне: — Хочеш, командире, п’ятами накивати? — Що, кишка тонка?! (А. Іщук); — У тебе був один наказ: стояти на смерть! Так і стій! А ти ворота ворогові навстіж і гайда! Навоювався! Кишка коротка!.. (І. Цюпа); — Гехне раз молотом, а півгодини на долоні студить. А вже десь під обід як зареве. Еге,— кажу, тонка кишка в тебе до науки, сину (Ю. Збанацький).

слабка́ (слаба́) га́йка у кого і без додатка. Нездатний, неспроможний виконувати якусь роботу, завдання і т. ін. — Не кепкуй, Юрку, з обушка. Обушок своє діло зробив… Та ще подекуди й робить… Тільки ви, молодь, щодо обушка — слабка гайка (Остап Вишня).

слабка́ сторона́ чия, кого, у кого. Що-небудь вразливе, найдошкульніше (про якийсь недолік, ваду і т. ін.). У поводженні з колегами він виявив слабку сторону своєї вдачі (З усн. мови). слабкі́ сто́рони. — Я за включення Цимбала до спортивної команди. У Цимбала є слабкі сторони? Нехай так, але ж у нас ще є майже півтора місяця для підготовки (І. Багмут).

Значення в інших словниках

1. слабкий — слабки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. слабкий — Недужий, несильний, неміцний, малосилий, слабосилий, кволий, немічний, недолугий, тендітний, жм. вутлий, хирний, хирлявий; (- вдачу) нестійкий, невольовий, нетвердий; (- сили) малий, незначний; (доказ) непереконливий; (вірш) недосконалий...  Словник синонімів Караванського
3. слабкий — див. слабий  Словник синонімів Вусика
4. слабкий — -а, -е. 1》 Який має невелику фізичну силу; прот. сильний. || В яких немає достатньої сили (про руки, ноги, м'язи і т. ін.). || Який знесилився, ослаб від хвороби, втоми, голоду і т. ін. || Погано розвинений, нездоровий, неміцний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. слабкий — СЛАБКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику фізичну силу; протилежне сильний. Мотря кинулась до Мелашки та й почала видирати деркача з рук. Мелашка була слабкіша і випустила його (І. Нечуй-Левицький); // В яких немає достатньої сили (про руки, ноги, м'язи і...  Словник української мови у 20 томах
6. слабкий — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
7. слабкий — Слабки́й, -ка́, -ке́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. слабкий — СЛАБКИ́Й, а́, е́. 1. Який має невелику фізичну силу; протилежне сильний. Мотря кинулась до Мелашки та й почала видирати деркача з рук. Мелашка була слабкіша і випустила його (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах