Фразеологічний словник української мови

слабший

прекра́сна (слаба́) стать (полови́на) (ро́ду людсько́го) збірн., жарт. Жінки. — З дівчатами у розмови не встрявав, .. намагався (Дмитро) триматися подалі від представників прекрасної статі (П. Гуріненко); — Отож нічого не відказала (хазяйка), а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського (М. Коцюбинський); сла́бша полови́на. І жінка звільнена — не слабша половина! Біля державного стоїть вона керма (М. Рильський).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. слабший — сла́бший прикметник, вищий ступінь  Орфографічний словник української мови
  2. слабший — СЛА́БШИЙ.  Словник української мови у 20 томах
  3. слабший — Слабі́ший і сла́бший, -ша, -ше сла́бший і слабі́ший, -ша, -ше  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)