Фразеологічний словник української мови

слизький

виво́дити / ви́вести на слизьке́ кого. Ставити когось у скрутне, неприємне для нього становище, виклика́ти в кого-небудь стан розгубленості. — А як ліпше робити,— безжально запитала Варвара, виводячи культпрацівника на слизьке,— чи випоювати теля з вимені, чи годувати його молоком з рук?! (І. Волошин); Одначе в голосі дівчини прорізалося щось гостреньке, неприязне.. Іще вона стала настійно схиляти розмову до потрібного їй напряму, щоб вивести поважного вченого на слизьке (І. Волошин).

заганя́ти (зво́дити) / загна́ти (звести́) на слизьке́ кого. Ставити у скрутне становище, у безвихідну ситуацію. Нікуди не годяться діла твої .., Лелюше. На слизьке загнали тебе .. звідки майже немає виходу (М. Рудь); — Перед ним треба так триматися, щоб ніяке запитання не застало тебе зненацька, не загнало на слизьке (О. Гончар); — Ой, кажу, Якове, дивись лиш за своїм товаришем, щоб тебе на слизьке не звів (Панас Мирний). наганя́ти на слизьке́. Раптові запитання наганяли Масла на слизьке. Прокурор умів захопити його зненацька (А. Хижняк).

залиша́ти (лиша́ти) / залиши́ти (лиши́ти) на слизько́му. Не підтримувати кого-небудь у скрутному становищі. Залазили (залицяльники) в нові борги, плекаючи надію виборсатися після вінчання. Потім знічев’я поверталась (Клавда) до них спиною, залишаючи на слизькому (Ірина Вільде).

крути́тися / покрути́тися на слизько́му. Перебувати в скрутному становищі, зазнавати труднощів. — Торгових людей татарських за Перекоп не пускати. Нехай покрутяться на слизькому, гаспиди (Н. Рибак).

на слизькі́й доро́зі. За ризикованих, небезпечних, незаконних обставин. Допорався (Чіпка в коморі) як знав; вирнув — та й наткнувся на сторожа… Чи пан, чи пропав?.. На слизькій дорозі більше пропадає під такий час (Панас Мирний).

опини́тися / опиня́тися на слизько́му. Вести нечесний, протиправний спосіб життя; потрапити в скрутне, неприємне становище і т. ін. Не вчаться, не працюють, невідомо чим займаються, опинившись на слизькому (З газети); Рідкодуб .. мовчки сидів, зрідка зиркаючи на замислене обличчя парубка, що опинився на слизькому (І. Кириленко).

пійма́ти / лови́ти на слизько́му кого. Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т. ін. Розмова (з Кайтом) мене вкрай збентежила .. Я не можу без сорому дивитися Кайтові в очі. Він буквально піймав мене на слизькому (П. Колесник).

попа́сти (наско́чити, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (наска́кувати, потрапля́ти і т. ін.) на слизьке́. Опинитися у скрутному становищі. — А мені здалось, що ти, Андроне Потаповичу, попав на слизьке, а признатися не хотів,— засміявся Броварник (М. Стельмах);— Треба довідатися, куди ті гроші йдуть. Старшина побачив, що наскочив на слизьке, і зараз звернув у бік: — Гроші всі цілі (Б. Грінченко); Товстоніг почервонів, зрозумівши, що потрапив на слизьке, і почав виправдовуватись: — Це ви мене неправильно зрозуміли (В. Вільний); Приснилось дещо тільки вранці, Та й то непевне та страшне: ..Що я боюся вийти з хати, Щоб не загнатись на слизьке (В. Самійленко). попа́сти на слизьку́. Агу! Троянці схаменулись, Та всі до Турна і сунулись; Пан Турн тут на слизьку попав! (І. Котляревський).

слизьки́й карбо́ванець. Нечесно здобуті гроші. Біда твоя навіть не в цьому, а в тому, що руки у тебе липкі од цього слизького карбованця (М. Стельмах).

става́ти (ступа́ти) / ста́ти (ступи́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу). Втрачати правильний напрямок у житті, поведінці, діяльності. Притиківна, закохавши панича, ступає на слизький шлях (Панас Мирний); (Ярошенко:) Ви стали на слизький шлях, товаришу Заболотний. (Віктор:) Я не знаю, чому ви надумались повчати мене (О. Левада).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. слизький — слизьки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. слизький — Ковзький, (в руках) порский <б. з. порський>, вислизущий; (шлях) сумнівний, ненадійний, небезпечний; (хто) в'юнкий, непевний; (- очі) блудливий.  Словник синонімів Караванського
  3. слизький — [слиез'кий] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
  4. слизький — -а, -е. 1》 Дуже гладкий, який майже не утворює тертя, на якому важко втриматися, встояти; який ледве утримує на собі кого-, що-небудь; ковзкий. || Якого ледве можна втримати в руках; порский. || у знач. ім. слизьке, -кого...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. слизький — див. склизький  Словник чужослів Павло Штепа
  6. слизький — СЛИЗЬКИ́Й, а́, е́. 1. Дуже гладкий, який майже не утворює тертя, на якому важко втриматися, встояти; який ледве утримує на собі кого-, що-небудь; ковзкий. Христя спускається з гори. Та й слизька ж яка!...  Словник української мови у 20 томах
  7. слизький — А, -е. Ненадійний, непевний. Слизький тип.  Словник сучасного українського сленгу
  8. слизький — ЛИЦЕМІ́РНИЙ (який приховує свої справжні думки, почуття, наміри й т. ін.), НЕЩИ́РИЙ, БРЕХЛИ́ВИЙ, СЛИЗЬКИ́Й, ФАЛЬШИ́ВИЙ, ЛУКА́ВИЙ, КРИВОДУ́ШНИЙ, КРИВОПРИСЯ́ЖНИЙ, КРУТІ́ЙСЬКИЙ, ДВОЛИ́КИЙ, ДВОЛИ́ЦИЙ, ДВОЛИ́ЧНИЙ рідко, ДВОЄДУ́ШНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
  9. слизький — Слизьки́й, -ка́, -ке́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. слизький — СЛИЗЬКИ́Й, а́, е́. 1. Дуже гладкий, який майже не утворює тертя, на якому важко втриматися, встояти; який ледве утримує на собі кого-, що-небудь; ковзкий. Христя спускається з гори. Та й слизька ж яка!...  Словник української мови в 11 томах