стискати

стиска́ти (сти́скувати) / сти́снути се́рце кому. Хвилювати, непокоїти кого-небудь. Жаль за загубленим щастям, немов кліщами, стискував йому серце (Л. Яновська); Дорога завертає. Юра іде. Якесь передчуття стискає .. йому серце (Ю. Смолич). сти́снути за се́рце кого. Мене щось стисло за серце (І. Франко). сти́снути ко́ло се́рця кого. Настю стиснуло щось коло серця .. Вона ніби бачила, як Денис десь блукає на далеких степах (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. стискати — (притискаючи, здавлювати) тиснути, затискати, давити, душити, (витискаючи сік) здушувати, зчавлювати.  Словник синонімів Полюги
2. стискати — стиска́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. стискати — Ущільнювати; (термін) скорочувати; (в обіймах) здушувати; (груди) здавлювати; (військо) затискати, оточувати (морозом) сковувати; (руку) тиснути, потискати; (плечем) здвигати, стенати, зводити, порушувати; (зуби) зціплювати, (губи, кулаки) стуляти, (брови) супити, стягати.  Словник синонімів Караванського
4. стискати — див. давити  Словник синонімів Вусика
5. стискати — СТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш, СТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., СТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. стис і сти́снув, ла, ло; док. 1. що. Давленням, тисненням зменшувати в об'ємі що-небудь, ущільнювати щось.  Словник української мови у 20 томах
6. стискати — -аю, -аєш і стискувати, -ую, -уєш, недок., стиснути, -ну, -неш; мин. ч. стис, -ла, -ло і стиснув, -нула, -нуло, док. 1》 перех. Давленням, тисненням зменшувати в об'ємі що-небудь, ущільнювати щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. стискати — ОБІЙМА́ТИ (обхоплювати руками чи рукою кого-небудь, виражаючи любов, ніжність, приязнь і т. ін.), ОБНІМА́ТИ, ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТАТИ), ОБВИВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ПРИГОРТА́ТИ (особливо ніжно, ласкаво); ПРИТУЛЯ́ТИ...  Словник синонімів української мови
8. стискати — Стиска́ти, -ка́ю, -ка́єш, -ка́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. стискати — СТИСКА́ТИ, а́ю, а́єш і СТИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., СТИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. стис і сти́снув, ла, ло; док. 1. перех. Давленням, тисненням зменшувати в об’ємі що-небудь, ущільнювати щось.  Словник української мови в 11 томах
10. стискати — Стиска́ти, -ка́ю, -єш сов. в. стиснути, -ну, -неш, гл. 1) Сжимать, сжать, сдавливать, сдавить, стискивать, стиснуть. Мстислав не одного стиснув. Ном. № 724. Нова сукня стиснула їй повне роскішне тіло. Левиц. І. 185. Хто тисне, тому груди стисне. Ном.  Словник української мови Грінченка