убити

убива́ти / уби́ти двох зайці́в (два за́йці). Домагатися одночасного здійснення двох різних справ. Долгін думав, що вбиває двох зайців — доводить Куцевичу, який він йому відданий, і водночас ставить його в становище якоїсь залежності (Н. Рибак); Освітливши тепер Василівку, це глухе і відстале село, ми одним пострілом вбиваємо двох зайців: піднімаємо Василівку і створюємо ґрунт в інших селах для майбутньої електрифікації (Г. Коцюба); Заруба цим .. убив одразу двох зайців. Найзапекліша самогонщиця кинула шинкарювати, а старий учитель здобув собі добру хазяйку (В. Кучер). уполюва́ти (уколо́шкати) (аж) двох зайці́в. Все це допоможе уполювати зразу аж двох зайців (І. Головченко і О. Мусієнко.); Цей кучерявий (Богдан) хоче двох зайців уколошкати — і мул вийняти із ставка, і родючість ґрунту підвищити (В. Большак).

уби́й (поби́й) мене́ Бог. Уживається для вираження запевнення, заприсягання у правдивості висловленого. — Ти хоч би нашого не крав, а то щоб він ягід приніс.— Чого ти? Їй-богу, принесу! Бог мене вбий, коли не принесу! (Панас Мирний).

уби́ти ма́ло кого. Уживається для вираження великого обурення з приводу поведінки або вчинку кого-небудь. (Юда:) Ні, не простив (Месія)! Я пригадав — він докорив мені. (Прочанин (перекривляє з огидою):) “Він докорив!” — Тебе убити мало! (Леся Українка).

уби́ти му́ху (чмеля́). Випити вина, горілки. Панько убив муху і проспав до ранку (З усн. мови).

уби́ти (пійма́ти) грі́нку в кого і без додатка. Мати вигоду, користь, виграти що-небудь. Дидону мав він (Еней) мов за жінку, Убивши добру в неї грінку, Мутив, як на селі москаль (І. Котляревський); (Марфуша (сама):) Довідаюсь, чи правда в тому, що вона покохала якогось простого парубка?.. Ну, якщо тому правда, то убила грінку, виміняла шило на швайку (М. Кропивницький).

хоч уби́й (уби́йте). Уживається для вираження неможливості здійснити, зрозуміти, збагнути і т. ін. що-небудь. — Тепло, затишно, привітно… А от не засну, хоч убий (Григорій Тютюнник); Як ми його проминули, хоч убий, не втямлю! (І. Головченко і О. Мусієнко).

щоб грім поби́в (приби́в, уби́в і т. ін.) кого, що, лайл., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. (Химка:) Обдурив мене .. отой вражий син, щоб його грім побив (Панас Мирний). щоб грім уби́в і бли́скавка спали́ла. Щоб тебе грім убив і блискавка спалила! (Укр.. присл..).

Значення в інших словниках

1. убити — уби́ти 1 дієслово доконаного виду позбавити життя уби́ти 2 дієслово доконаного виду забити в середину  Орфографічний словник української мови
2. убити — позбавити життя кого; обірвати життя кому, чиє; вкоротити віку (життя) кому; випустити дух з кого, зневажл.; пролити кров чию; пустити кров (кровицю) кому, чию; випустити душу з тіла кому; випустити кишки з кого, кому, зневажл.  Словник фразеологічних синонімів
3. убити — УБИ́ТИ¹ див. убива́ти¹. УБИ́ТИ² див. вбива́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
4. убити — син. вальнути, заковбасити, замокрушити, замочити, зробити, кокнути, покласти, пришити, стопорнути, укатрупити.  Словник жарґонної лексики української мови
5. убити — I див. убивати I. II див. вбивати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. убити — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
7. убити — Уби́ти, уб’ю́, уб’є́ш, уб’є́, уб’ємо́, уб’єте́, уб’ю́ть; уби́й, уби́йте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. убити — УБИ́ТИ¹ див. убива́ти¹. УБИ́ТИ² див. вбива́ти¹.  Словник української мови в 11 томах
9. убити — Убити, -ся см. убивати, -ся.  Словник української мови Грінченка