Фразеологічний словник української мови

учитися

сіда́ти / сі́сти за па́ртою (за па́рту). Здобувати освіту, починати навчатися. — Ти, говорять, Хомо, вже академію соціалізму пройшов, а ми тільки за парту сідаємо! (О. Гончар); — Хочу закінчити хоч тепер гірничий інститут. Як ти на це дивишся? — Скажу щиро, не думала, що ти вирішиш сісти за парту (О. Корнійчук). учи́тися за па́ртою. Хай буде мир, щоб нам щодня учитися за партою (І. Нехода).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. учитися — учи́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. учитися — (чого) вивчати <�студіювати, засвоювати> що, обр. сидіти на шкільній <�студентській> лаві; (практично) набивати руку, переймати досвід; (у школі) ходити <�вчащати> до, відвідувати що; навчатися, (на кого) думати бути ким  Словник синонімів Караванського
  3. учитися — [ўчитиес'а] = вчитися ўчус'а, ўчис':а, ўчиц':а, ўчиемос'а, ўчиетеис'а, ўчац':а; нак. ўчис'а, ўч'іц':а  Орфоепічний словник української мови
  4. учитися — УЧИ́ТИСЯ (ВЧИ́ТИСЯ), учу́ся, у́чишся, недок., чого, чому. Засвоювати які-небудь знання, вивчати що-небудь. Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (Т. Шевченко); Підбільшала Оленка. Оддав Михайло в школу її. Страх охоча до вчення була!...  Словник української мови у 20 томах
  5. учитися — Учися більше від дітей, як діти від тебе. Від дітей можна багато навчитися.  Приповідки або українсько-народня філософія
  6. учитися — (вчитися), учуся, учишся, недок., чого, чому. Засвоювати які-небудь знання, вивчати що-небудь. || з інфін. Опановувати навичками у певній конкретній галузі, набувати уміння робити що-небудь. || Бути учнем, студентом якого-небудь навчального закладу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. учитися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм.  Словник синонімів української мови
  8. учитися — Учи́тися, учу́ся, у́чишся чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. учитися — УЧИ́ТИСЯ (ВЧИ́ТИСЯ), учу́ся, у́чишся, недок., чого, чому. Засвоювати які-небудь знання, вивчати що-небудь. Учітесь, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь (Шевч., І, 1963, 334); Підбільшала Оленка. Оддав Михайло в школу її.  Словник української мови в 11 томах
  10. учитися — Учитися, учуся, учишся гл. Учиться. Хто не вчивсь, не буде знать. Ном. № 6010. Хто не вміє молитися, най іде на море учитися. Ном. № 145.  Словник української мови Грінченка