шнурок

як (мов, ні́би і т. ін.) під шнуро́к. Дуже рівний, в одну лінію. В хорошому стані ввійшли в зиму посіви озимої пшениці. Сіяли високоврожайним насінням. Рядки — мов під шнурок (З газети).

Значення в інших словниках

1. шнурок — див. вірьовка  Словник синонімів Вусика
2. шнурок — [шнурок] -рка, м. (на) -рку, мн. -рки, -рк'іў  Орфоепічний словник української мови
3. шнурок — ШНУРО́К, рка́, ч. 1. Те саме, що шнур 1; тонкий шнур. Улас достав дві міцні вірьовки, прив'язав один кінець до ялини над самою скелею, переплутав дві вірьовки шнурками, неначе щаблями, так що з двох вірьовок вийшла ніби драбина (І.  Словник української мови у 20 томах
4. шнурок — шнуро́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
5. шнурок — шну́ро́к шнурок ◊ вішатися без шну́рка́ ірон. одружуватися (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. шнурок — (-рка) ч.; мол. 1. Батько. // мн. шнурки. Батьки. БСРЖ, 699; ПСУМС, 81.  Словник жарґонної лексики української мови
7. шнурок — -рка, ч. 1》 Те саме, що шнур 1); тонкий шнур. || Зав'язка для взуття. 2》 перен., рідко. Низка, ряд чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
8. шнурок — МОТУЗО́К (зсуканий перев. з прядива виріб для зв'язування або прив'язування когось, чогось), МОТУ́ЗКА, ВІРЬО́ВКА, МО́ТУЗ, ШВА́РА діал., ШВО́РА діал. (перев. грубий, довгий); ШВО́РКА, ПОВОРО́ЗКА, ПО́ВОРОЗ, ШНУРО́К, ШНУРІ́ВКА (перев.  Словник синонімів української мови
9. шнурок — ШНУРО́К, рка́, ч. 1. Те саме, що шнур 1; тонкий шнур. Улас достав дві міцні вірьовки, прив’язав один кінець до ялини над самою скелею, переплутав дві вірьовки шнурками, неначе щаблями, так що з двох вірьовок вийшла ніби драбина (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах