суперортикон
суперортикон
(від англ. super i orteikon – передавальна телевізійна трубка з вищою, ніж у ортикона, чутливістю), род. супероптикона
передавальна електронно-променева трубка з накопиченням заряду, що використовує перенесення зображення з фотокатода на двохбічну ціль, зчитування зображення з цілі повільними електронами і містить блок підсилення сигналу вторинним електронним помножувачем.
• В суперортиконі оптичне зображення проектується на суцільний фотокатод (Полянин).
• Ціль являє собою слюдяну пластину, покриту з боку фотокатода кріолітом, що має великий коефіцієнт вторинної емісії (Полянин).
Термінологічний тлумачний словник-мінімум для студентів фізико-технічного інституту