туманність

туманність, род. туманності, мн. туманності, род. мн. туманностей

область підвищеної концентрації міжзоряної речовини, хмара газу і пилу, де зароджуються зорі. Вона проявляється як світлий або темний об'єкт на тлі ділянок неба з високою концентрацією зірок. Туманність часто являє собою рештки зір попередніх поколінь.

• "Вугільний мішок", темна пляма в південній частині Чумацького Шляху — це видима неозброєним оком туманність, що поглинає світло. (Міттон).

• Якщо поблизу знаходиться гаряча зірка, то тоді туманність обов'язково "засвітиться" (Коротцев).

Значення в інших словниках

1. туманність — тума́нність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. туманність — [туман':іс'т'] -н:ос'т'і, ор. -н':іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. туманність — ТУМА́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Скупчення туману (див. тума́н¹ 1). Волохатий туман стелився над Дніпром. І тільки там, де перегатки, розтоплюючи туманність, ярко горіли огні (Г. Коцюба); Сіра холодна туманність диміла над порожніми полями й лісами (В. Бабляк).  Словник української мови у 20 томах
4. туманність — -ності, ж. 1》 Скупчення туману (див. туман I 1)). 2》 перен. Невиразність, нечіткість, заплутаність чого-небудь. || Неясне, заплутане місце у мові і т. ін. 3》 астр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. туманність — Тума́нність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. туманність — ТУМА́ННІСТЬ, ності, ж. 1. Скупчення туману ( див. тума́н¹ 1). Волохатий туман стелився над Дніпром. І тільки там, де перегатки, розтоплюючи туманність, ярко горіли огні (Коцюба, Нові береги, 1959, 53)...  Словник української мови в 11 томах