федералізм
Конституційна система правління є федеральною, якщо законодавча влада в ній поділена між центральним законодавчим органом і законодавчими органами держав чи інших територіальних одиниць, що входять до складу федерації. Таким чином, у різних випадках громадяни підлягають двом різним законодавчим органам, і, як правило, в кожній складовій одиниці федерації теж існують свої виконавчі і судові органи, що відповідають аналогічним органам федерального рівня. Розділення владних повноважень обумовлюється в конституції і не може бути змінене в односторонньому порядку законодавчим органом жодного рівня. Отже, федералізм відрізняється від унітарних систем правління, в яких певні повноваження незалежної законодавчої влади передаються або делегуються з рівня центрального законодавчого органу на рівень місцевих законодавчих структур. Федеральними державами є США, Австралія, Канада, Німеччина та Індія. У цих країнах принцип розділення законодавчих повноважень захищається й охороняється судом, правомочним оголосити нечинними законодавчі ініціативи, що виходять за встановлені конституцією рамки. На практиці ступінь незалежності, що її отримують складові одиниці федеративної системи, значною мірою зумовлюється політичними та економічними чинниками, а також принципом розділення влад, прийнятим у правових документах.
Енциклопедія політичної думки