biegły
I [бєгли]
adj
вільний
biegłe opanowanie języka — вільне володіння мовою
II [бєгли]
m
експерт, досвідчений (znający się, ekspert, doświadczony)
Польсько-український словникI [бєгли]
adj
вільний
biegłe opanowanie języka — вільне володіння мовою
II [бєгли]
m
експерт, досвідчений (znający się, ekspert, doświadczony)
Польсько-український словник