Польсько-український словник

dowódca

[довудца]

m

командир, командуючий, командувач

armii — командарм

dowódca batalionu — комбат

brygady — комбриг

dywizji — комдив

floty — флотоводець

frontu — комфронтом / комфронту

korpusu — комкор

oddziału — комвзводу

pułku — комполку / полководець wojsk.

Польсько-український словник