okoliczność
[околічношьчь]
1. m
випадок
2. f
нагода
3. f
обставина
zbieg okolicznośćci — збіг обставин
sprzyjające okolicznoś — сі сприятливі обставини
Польсько-український словник[околічношьчь]
1. m
випадок
2. f
нагода
3. f
обставина
zbieg okolicznośćci — збіг обставин
sprzyjające okolicznoś — сі сприятливі обставини
Польсько-український словник