Польсько-український словник

stan

[стан]

m

стан, (торс; табір; суспільна верства; фізична характеристика; граматична категорія) (pas, talia)

stan cywilny — громадянський стан

w dobrym stan — іе в доброму стані

być w stanie coś zrobić — могти щось зробити

mąż stanu — державний діяч

Польсько-український словник