байдики —
ба́йдики множинний іменник вживається у складі фразеологізмів
Орфографічний словник української мови
байдики —
-ів: Байдики бити — нічого не робити, нічим не займатися; байдикувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
байдики —
БА́ЙДИКИ, ів, мн.: ◇ Ба́йдики (ба́йди, діал. га́ндри) би́ти див. би́ти.
Словник української мови у 20 томах
байдики —
ба́йдики (ба́йди, діал. га́ндри) би́ти. 1. Бути без діла, весело проводити час. Юруш вернувся до батьків, нічого не робив, все спав та байдики бив (І. Нечуй-Левицький); Сам (батько) пильно стежив за Артемовою наукою.
Фразеологічний словник української мови
байдики —
Ба́йдики, -ків, -кам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
байдики —
БА́ЙДИКИ, ів: ◊ Ба́йдики би́ти — нічого не робити, нічим не займатися; байдикувати. Мабуть, дома байдики била [невістка], о господарства не вчилася… (Кв.-Осн., II, 1956, 227); — Цілі вакації байдики б’ю без роботи. Хоч-не-хоч, то поправишся (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
байдики —
Байдики, -ків мн. Баклуши; употребл. только въ формѣ байдики бити — бить баклуши, баклушничать. Ном. № 10872. Тобі б тільки лежати та байдики бити. Левиц. І. 423.
Словник української мови Грінченка