горіх
Був колись горіх, та звівся на сміх.
У молоді літа був міцним чоловіком, а як постарів, то й змарнів.
Горіх, віл і невістка, одним духом живуть, нічого доброго не зроблять, доки їх не б'ють.
Горіха не з'їси поки не розіб'єш, бик не битий не хоче йти, а уперта жінка, як не бита, не послухає.
І діравий горіх візьми у міх, а може придатися.
Часом і дуже маловартна річ стає у пригоді.
Приповідки або українсько-народня філософія