кидати
Кидав дідько бідними, а тепер багачами почав.
Глум з багача, коли йому трапиться яке лихо, або нещастя.
Кидає очима межи дівчима.
Моргає на дівчат.
Кидає словами, як собака хвостом.
Про балакуна, що говорить не доладу.
Сама кидається на шию.
Сама зачіпає хлопця. Накидується йому.
Кидає словами, як пес хвостом.
Про балакуна, який говорить не думаючи.
Не кидай іскри в попіл — і сама згорить, і село спалить.
Будь обережний з вогнем, бо пожежа може статися навіть з малої іскри.
Приповідки або українсько-народня філософія