ошукати

Сам себе ошукав.

Нарікання попавшого в лихе товариство.

Хто ошукає мене раз — то стид йому, а як два рази — то стид мені.

Раз ошуканий, повинен стеречись ошуста.

Як жид не ошукає, то і не снідає.

Звичай у деяких жидів не снідати, поки не заробить.

Значення в інших словниках

1. ошукати — ошука́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ошукати — див. ошукувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ошукати — ОШУКА́ТИ див. ошу́кувати.  Словник української мови у 20 томах
4. ошукати — Обдурити, обманути  Словник застарілих та маловживаних слів
5. ошукати — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. ошукати — ОШУКА́ТИ див. ошу́кувати.  Словник української мови в 11 томах
7. ошукати — Ошукати, -ся см. ошукувати, -ся.  Словник української мови Грінченка