перебити —
див. перебивати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перебити —
ПЕРЕБИ́ТИ див. перебива́ти.
Словник української мови у 20 томах
перебити —
Переправитись
Словник застарілих та маловживаних слів
перебити —
відбива́ти (відбира́ти, перебива́ти) / відби́ти (відібра́ти, переби́ти) хліб чий, у кого, від кого, рідко кому. Позбавляти кого-небудь заробітку, беручись за ту саму роботу. (Галя:) Я, каже, вивчу, як слід, якого хлопця, а він мені буде хліб одбивати...
Фразеологічний словник української мови
перебити —
ЗАВАЖА́ТИ (бути на перешкоді кому-, чому-небудь, ставати перешкодою в чомусь), ПЕРЕШКОДЖА́ТИ, ШКО́ДИТИ, ПЕРЕБИВА́ТИ, ПЕРЕБАРАНЧА́ТИ розм., ПЕРЕ́ЧИТИ рідше, СУПЕРЕ́ЧИТИ рідше. — Док.: зава́дити, перешко́дити, зашко́дити, пошко́дити, переби́ти.
Словник синонімів української мови
перебити —
ПЕРЕБИ́ТИ див. перебива́ти.
Словник української мови в 11 томах
перебити —
Перебити, -ся см. перебивати, -ся.
Словник української мови Грінченка