розгулятися —
розгуля́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
розгулятися —
див. розгулюватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розгулятися —
РОЗГУЛЯ́ТИСЯ див. розгу́люватися.
Словник української мови у 20 томах
розгулятися —
ні́де розгуля́тися о́ку. Де-небудь немає можливості подивитися вдалину (про обмежений якимись перешкодами простір). На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (П. Загребельний).
Фразеологічний словник української мови
розгулятися —
ВИПОГО́ДЖУВАТИСЯ безос. (про погоду — ставати ясно, без хмар), РОЗПОГО́ДЖУВАТИСЯ, ВИЯСНЯ́ТИСЯ, ВИЯ́СНЮВАТИСЯ, ПРОЯСНЯ́ТИСЯ, ПРОЯ́СНЮВАТИСЯ, ВИГОДИ́НЮВАТИСЯ, РОЗ'Я́СНЮВАТИСЯ розм., РОЗ'ЯСНЯ́ТИСЯ розм., ЯСНИ́ТИСЯ розм., РОЗГОДИ́НЮВАТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
розгулятися —
РОЗГУЛЯ́ТИСЯ див. розгу́люватися.
Словник української мови в 11 томах
розгулятися —
Розгуля́тися, -ля́юся, -єшся гл. 1) Разгуляться, гулять. Ізойду, зойду на гору круту, на горі крутій розгуляюся. Грин. III. 389. 2) Разгуляться, расшалиться, разыграться, раскутиться. Розгулявся, як Сірко на прив'язі. Ном. № 12491.
Словник української мови Грінченка