Приповідки або українсько-народня філософія

розходитися

Розходилась, як квочка перед бурею.

Про сварливу жінку.

Приповідки або українсько-народня філософія

Значення в інших словниках

  1. розходитися — розхо́дитися дієслово недоконаного виду розминатися, розлучатися; зникати; поширюватися; розповсюджуватися рідко розходи́тися дієслово доконаного виду почати багато й часто ходити; розігратися  Орфографічний словник української мови
  2. розходитися — Ро́зходитися, безособ. Йтися. Загал Русинів був “твердий ", “твердою " була і молодіж. їй головно розходило ся о те, щоб репрезентувати руськість, і вона, як знала, так її репрезентувала (Сімович, 1908, 504); Нам, русинам...  Українська літературна мова на Буковині
  3. розходитися — (по хатах) іти; (до завтра) розставатися; (по селу) розбрідатися; (не стрівшись) розминатися; (- землю) розверзатися, розступатися; (- шви) розлазитися; (- вінчаних) розлучатися; (- друзів) поривати стосунки; (у поглядах) не збігатися, поділятися...  Словник синонімів Караванського
  4. розходитися — див. ходити  Словник синонімів Вусика
  5. розходитися — I розх`одитисяі рідко розіходитися, -джуся, -дишся, недок., розійтися, розійдуся, розійдешся, док. 1》 Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх чи багатьох). || Іти, попрощавшись; розставатися на якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. розходитися — РОЗХО́ДИТИСЯ і рідко РОЗІХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., РОЗІЙТИ́СЯ, розійду́ся, розі́йдешся, док. 1. Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх або багатьох).  Словник української мови у 20 томах
  7. розходитися — доро́ги розхо́дяться / розійшли́ся чиї. Хто-небудь припиняє взаємостосунки з ким-небудь через життєві обставини, розбіжність поглядів, інтересів і т. ін. Може, ..  Фразеологічний словник української мови
  8. розходитися — ВИТРАЧА́ТИСЯ (використовуватися, вживатися для чого-небудь), ТРА́ТИТИСЯ, ЗАТРА́ЧУВАТИСЯ, ЗАТРАЧА́ТИСЯ, ІТИ́, ВИХО́ДИТИ, РОЗХО́ДИТИСЯ розм., РОЗТАВА́ТИ розм. — Док.: ви́тратитися, стра́титися, затра́титися, піти́, ви́йти, розійти́ся, розта́ти, розта́нути.  Словник синонімів української мови
  9. розходитися — Розхо́дитися, -джуся, -дишся; розхо́дься, -хо́дьмося, -хо́дьтеся розходи́тися, -джу́ся, -дишся; розходи́ся, -ході́ться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. розходитися — РОЗХО́ДИТИСЯ і рідко РОЗІХО́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., РОЗІЙТИ́СЯ, розійду́ся, розі́йдешся, док. 1. Залишаючи місце збору, перебування, іти в різні боки, місця (про всіх або багатьох).  Словник української мови в 11 томах