Словник церковно-обрядової термінології

архимандрит

архимандри́т

1. Звання, яке надають заслуженому з ігуменів; 2. Особа, що отримала це звання

Словник церковно-обрядової термінології

Значення в інших словниках

  1. архимандрит — Архимандри́т: — найвище духовне звання у монахів, титул ігумена монастиря [54]  Словник з творів Івана Франка
  2. архимандрит — див. ІГУМЕН.  Словник синонімів Караванського
  3. архимандрит — Надігумен  Словник чужослів Павло Штепа
  4. архимандрит — Архимандри́т, -та; -ри́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. архимандрит — Архимандри́т, -та и архимандри́та, -ти м. Архимандритъ. З манастира святого у золоті, аж сяє, сам архимандрит вихожає. Шевч. 233. Ось ходімо лиш до архімандрити, до нашого порадника. К. ЧР. 131.  Словник української мови Грінченка