дзвінець

дзвіне́ць

див. дзвінок

Значення в інших словниках

1. дзвінець — дзвіне́ць іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. дзвінець — -нця, ч. Напівпаразитична трав'яниста рослина, що приживається на коренях лучних трав.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дзвінець — дзвіне́ць вид пташки (ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. дзвінець — ДЗВІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Напівпаразитична трав’яниста рослина, що приживається на коренях лучних трав. Паразитичними бур’янами є повитиці, вовчки, а напівпа-разитичними — дзвінець, кравник (Бур’яни.., 1957, 5).  Словник української мови в 11 томах
5. дзвінець — Дзвінець, -нця ж. раст. Rhinantus minor и R. major. Вх. Пч. I. 12. Шух. I. 20.  Словник української мови Грінченка