Значення в інших словниках
-
знаменувати —
знаменува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
знаменувати —
-ує, недок., перех., також зі сл. собою, книжн. Свідчити про що-небудь, означати щось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
знаменувати —
хохл. (знаменовать) визначати значити, визначувати, визначати, визначити, повизначувати, повизначати, зазначувати, зазначати, зазначити, позазначувати, означувати, означати, означити, поозначувати, позначувати, позначати, позначити, доводити, довести...
Словник чужослів Павло Штепа
-
знаменувати —
ЗНАМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., також із сл. собою, книжн. Свідчити про що-небудь, означати щось. 19-те лютого 1861 року знаменує собою початок нової, буржуазної, Росії, що виростала з кріпосницької епохи (Ленін, 17, 1949, 91)...
Словник української мови в 11 томах