оголошувати —
див. повідомляти
Словник синонімів Вусика
оголошувати —
-ую, -уєш, недок., оголосити, -ошу, -осиш, док., перех. 1》 Розкривати, робити відомим що-небудь; розголошувати щось. 2》 Публічно повідомляти, заявляти про що-небудь; доводити щось до відома багатьох, усіх; об'являти. || ким.
Великий тлумачний словник сучасної мови
оголошувати —
ОГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док. 1. що. Робити відомим що-небудь; розголошувати, розкривати щось. – Подальший шлях мій і моїх військ оголошувати не стану, – урочисто диктував генерал (О.
Словник української мови у 20 томах
оголошувати —
ОГОЛОСИ́ТИ ким, чим (публічно визнати кого-, що-небудь ким-, чим-небудь або яким-небудь), ПРОГОЛОСИ́ТИ, ОБ'ЯВИ́ТИ рідше, ОКРИЧА́ТИ рідше, ОГЛАСИ́ТИ заст. — Недок.: оголо́шувати, проголо́шувати, об'явля́ти, окри́чувати, оглаша́ти.
Словник синонімів української мови
оголошувати —
Оголо́шувати, -ло́шую, -шуєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
оголошувати —
ОГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ОГОЛОСИ́ТИ, ошу́, о́сиш, док., перех. 1. Розкривати, робити відомим що-небудь; розголошувати щось. — Подальший шлях мій і моїх військ оголошувати не стану, — урочисто диктував генерал (Гончар, II, 1959, 274)...
Словник української мови в 11 томах
оголошувати —
Оголошувати, -шую, -єш сов. в. оголоси́ти, -шу́, -сиш, гл. 1) Объявлять, объявить; возвѣщать, возвѣстить. На ввесь світ оголосили свої гріхи. О. 1862. IX. 25. Король мене банитою-вигнанцем оголосив по Польщі і Вкраїні. К. Бай. 69. 2) Опубликовывать, опубликовать. 3) Избирать, избрать голосованіемъ.
Словник української мови Грінченка