Значення в інших словниках
-
Орел —
Оре́л іменник чоловічого роду місто в Росії
Орфографічний словник української мови
-
орел —
(гірський) беркут, (морський) орлан; ЖМ. герб; ЕВ. герой, звитяжець, козак, багатир, лицар, молодець.
Словник синонімів Караванського
-
орел —
див. хоробрий
Словник синонімів Вусика
-
орел —
[орел] орла, м. (на)оурл'і/орлов'і, кл. орлеи, мн. орли, оурл'іў
Орфоепічний словник української мови
-
орел —
орла, ч. 1》 Великий хижий птах родини яструбових, що водиться в горах або степах різних частин світу. 2》 Герб із зображенням цього птаха. || Зворотний бік монети, медалі. 3》 перен. Про сильну, мужню людину. 4》 Екваторіальне сузір'я.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
Орел —
Один із ключових символів масонства, як і у багатьох світових релігіях і мітологічних циклах. Відповідно до традиції – єдина жива істота, здатна, не кліпаючи, дивитися на Сонце. Двоголовий орел (див.) – офіційний символ Давнього і Прийнятого Шотландського обряду.
Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
-
орел —
ОРЕ́Л, орла́, ч. 1. Великий хижий птах родини яструбових, який живе в горах або степах різних частин світу. За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея Там орел карає, Що день Божий довбе ребра Й серце розбиває (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
орел —
Орел живе самотно, а ворони громадно. Горді і сильні люди не потребують товариства. Орел мух не ловить. Говорить той, хто є дуже високої думки про себе і не хоче виконувати маловартісної для нього роботи.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
орел —
У геральдиці гербовий знак багатьох держав, народів; одноголовий о. був гербом нім. держави, Німецького Райху, з 1871 — Нім. імперії; двоголовий — Московського князівства, пізніше Рос. імперії, Австр. імперії, Сербії, Югославії, США; о. є державним гербом Польщі.
Універсальний словник-енциклопедія
-
орел —
МОЛОДЕ́ЦЬ (здорова молода людина міцного складу, бравого вигляду), МОЛОДЧИ́НА розм., МОЛО́ДЧИК розм., МОЛОДЧА́ГА розм., ЛЕ́ГІНЬ діал.; ЗУХ розм., ХВАТ розм. (завзятий чоловік); КОЗА́К розм., ОРЕ́Л розм., СО́КІЛ розм.
Словник синонімів української мови
-
орел —
Оре́л, орла́, орло́ві, о́рле! орли́, -лі́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
орел —
ОРЕ́Л, орла́, ч. 1. Великий хижий птах родини яструбових, що водиться в горах або степах різних частин світу. За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі.
Словник української мови в 11 томах
-
орел —
Орел, орла м. 1) Орелъ. Ой з-за гори, із-за кручі орли вилітають. Мет. 106. Орла не можна бити; а як його стріляти, то треба спитать тричи: чи нажився на світі. Чуб. І. 64. Летять сини України вірли і соколи. Млак. 80.
Словник української мови Грінченка