Словник церковно-обрядової термінології

таїнство

та́їнство

1. Встановлений Христом видимий знак який являє і передає невидиму Божу благодать; тайна; 2. Богослужіння, під час якого здійснюється таїнство; тайна

Словник церковно-обрядової термінології

Значення в інших словниках

  1. таїнство — та́їнство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. таїнство — ТА́ЇНСТВО, а, с. 1. Церковно-культовий обряд (хрещення, вінчання тощо), який нібито має чудодійну силу; священнодійство. З мужиками тримається [о. Вікентій] як з рівнею, тільки не вміє за треби і таїнства правити постійну ціну (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. таїнство — ТА́ЇНСТВО церк., СВЯЩЕННОДІ́ЙСТВО церк.  Словник синонімів української мови
  4. таїнство — ТА́ЇНСТВО, а, с. 1. Церковно-культовий обряд (хрещення, вінчання тощо), який нібито має чудодійну силу; священнодійство. З мужиками тримається [о.  Словник української мови в 11 томах
  5. таїнство — Таїнство, -ва с. Таинство. Таїнство странноє і в Віфліємі чудо явноє. Колядка. Шейк.  Словник української мови Грінченка