Словник церковно-обрядової термінології

єпископат

єпископа́т

див. єпископство

Словник церковно-обрядової термінології

Значення в інших словниках

  1. єпископат — ЄПИСКОПА́Т, у, ч. 1. У католицькій церкві – система церковного управління через єпископів. Особливе місце в єпископаті належить єпископові Рима, особливий статус якого був закріплений рішеннями Першого Ватиканського собору (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. єпископат — єпископа́т 1 іменник чоловічого роду у православній церкві — вище духовенство єпископа́т 2 іменник чоловічого роду у католицькій церкві — збори, засідання єпіскопів; єпархія  Орфографічний словник української мови
  3. єпископат — -у, ч. У католицькій церкві – система церковного управління через єпископів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. єпископат — У Католицькій Церкві загал єпископів певної країни чи усього світу на чолі з папою; єпископи збираються на конференцію є. певної країни чи певного регіону світу (ск., Конференція латиноамер. є.).  Універсальний словник-енциклопедія