Єрусалим —
Єрусали́м іменник чоловічого роду місто
Орфографічний словник української мови
Єрусалим —
М. у Центр. Палестині, в Юдеї; зх. частина (Нове Місто) належить Ізраїлеві, сх. частина (Старе Місто) окупована Ізраїлем; 557 тис. мшк., переважно євреї та араби; місце перебування органів влади Ізраїлю; унів.; гол.
Універсальний словник-енциклопедія
Єрусалим —
Єрусали́м, -му, -мові, в -мі
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Єрусалим —
Єрусалим, -ма и -му м. Іерусалимъ. Як іти, каже, у Ерусалим, то буде тобі море велике. О. 1862. V. 78.
Словник української мови Грінченка