Російсько-український словник

белить

бели́ть

1) білити; (производить побелку — еще) вибілювати, вибіляти, мазати, разг. мастити; (известью — еще) вапнувати, вапнити

2) (отбеливать) білити, вибілювати, вибіляти

Російсько-український словник