Російсько-український словник

брезжить

бре́зжить

брезжить — несов., брезжить — сов.ся

світитися; (едва виднеться) мріти; (мерцать) мерехтіти, мигтіти

брезжит рассвет — світає, розвиднюється, світліє, сіріє, зоріє, займається на світ, займається на день, займається на зорю, благословляється на світ, благословляється на день, благословляється на зорю

Російсько-український словник