Російсько-український словник

бродить

броди́ть

I

(брести) бродити, никати, разг. плентатися; (странствовать) блукати, мандрувати

бродить по свету — блукати по світу, блукати по світах, мандрувати по світу, мандрувати по світах, никати по світу, никати по світах, разг. швендяти по світу, швендяти по світах, вештатися по світу, вештатися по світах, тинятися по світу, тинятися по світах

II

(о ферментации) бродити, грати, шумувати

Російсько-український словник