бросать

броса́ть

бросать — несов., бросить — сов.

1) кидати, кинути, метати, метнути; (резко, с силой — еще) шпурляти, шпурнути

бросать взгляды на кого — кидати оком на кого, позирати на кого, зиркати на кого

бросать камень (камнем, грязью) в кого — перен. разг. кидати каміння в кого, вергати каміння в кого, обливати болотом кого

бросать свет на что — проливати світло на що, кидати промінь на що

бросило в жар кого — безл. кинуло в жар кого, (наче) жаром обсипало кого

2) (оставлять) залишати, залишити, лишати, лишити, кидати, кинути, покидати, покинути

бросить спорт — залишити спорт, лишити спорт, кинути спорт, покинути спорт

а, брось — разг. лиши, кинь, покинь