бывать

быва́ть

1) (где, у кого) бувати; (посещать) відвідувати (кого), навідуватися, заходити (до кого, куди)

2) (происходить) бувати; (случаться — еще) траплятися, ставатися, стається

как ни в чем не бывало — разг. разг. наче не було нічого, як і не було нічого, наче нічого (й) не сталося, наче нічого (й) не трапилося, ніби нічого (й) не сталося, ніби нічого (й) не трапилося

не бывать этому — цьому не бути, цьому не бувати, цього не буде

от неосторожности бывает пожар — від необережності буває пожежа, від необережності трапляється пожежа, від необережності може статися пожежа