вводить

вводи́ть

вводить — несов., ввести — сов.

вводити, уводити

вводить в действие — пускати в хід, уводити в дію

вводить в должность — призначати на посаду

вводить в обычай — уводити в ужиток, упроваджувати в ужиток, запроваджувати в ужиток, узвичаювати

вводить в наследство — юр. вводити у спадщину

вводить в суть дела — знайомити із суттю справи, уводити в суть справи

вводить в убыток — призводити до збитків, спричинювати втрати

вводить данные в машинную память — киб. вводити дані в машинну пам'ять

вводить закон в силу — надавати закону сили, надавати закону чинності, надавати законові сили, надавати законові чинності

вводить лекарство в вену — вводити ліки у вену, вливати ліки у вену

вводить новую методику — впроваджувати нову методику, запроваджувати нову методику