Російсько-український словник

век

1) сущ. вік; (столетие — обычно) століття, сторіччя; (эпоха — еще) доба; (времена — еще) пора, часи

атомный век — атомний вік, атомна доба

век Богдана Хмельницкого — доба Богдана Хмельницького, пора Богдана Хмельницького, часи Богдана Хмельницького

много повидать на веку — багато побачити на віку, багато побачити за життя, чимало побачити на віку, чимало побачити за життя

на века — на віки

на веки вечные (веков) — на всі віки, навік-віки, навік-віків, навіки-віків, повік, повіки

средние века — середні віки, середньовіччя

2) нар. разг. вік; (надолго) довіку; (всегда) завжди; (постоянно) повсякчас

век живи, век учись — вік живи, вік учись

век любить — вік кохати, вік любити, довіку кохати, довіку любити, поки віку кохати, поки віку любити, поки життя кохати, поки життя любити

во веки веков — повік, довіку

Російсько-український словник