век
1) сущ. вік; (столетие — обычно) століття, сторіччя; (эпоха — еще) доба; (времена — еще) пора, часи
атомный век — атомний вік, атомна доба
век Богдана Хмельницкого — доба Богдана Хмельницького, пора Богдана Хмельницького, часи Богдана Хмельницького
много повидать на веку — багато побачити на віку, багато побачити за життя, чимало побачити на віку, чимало побачити за життя
на века — на віки
на веки вечные (веков) — на всі віки, навік-віки, навік-віків, навіки-віків, повік, повіки
средние века — середні віки, середньовіччя
2) нар. разг. вік; (надолго) довіку; (всегда) завжди; (постоянно) повсякчас
век живи, век учись — вік живи, вік учись
век любить — вік кохати, вік любити, довіку кохати, довіку любити, поки віку кохати, поки віку любити, поки життя кохати, поки життя любити
во веки веков — повік, довіку
Російсько-український словник