Російсько-український словник

вершить

верши́ть

(что, чем) вершити (що); (творить) творити, чинити (що); (о чем-л. плохом — еще) коїти (що)

вершить дела (делами) — вершити діла, вершити справи, творити діла, творити справи, орудувати справами

вершить судьбами (судьбы) — вирішувати долю, вершити долю

Російсько-український словник