ветер

ве́тер

Вітер; (сильный) разг. вітрюга, вітрюган, поэт. вітрило, вітровій; (легкий) легіт, поэт. легковій; (порывистый) буревій, поэт. борвій

ветер в голове у кого — разг. вітер у голові в кого

держать нос по ветру — перен. тримати ніс за вітром, держати ніс за вітром

ищи ветра в поле — шукай вітра в полі, лови вітра в полі, доганяй и т. п. вітра в полі

на ветру — на вітрі, під вітром

тулуп, подбитый ветром — шутл. кожух, підбитий вітром, підшитий вітром