возиться

вози́ться

(с кем-чем) разг. возитися (з ким-чим, коло кого-чого); (заниматься кропотливым делом — еще) поратися (коло кого-чого, з ким-чим); (медленно разг. — еще) вовтузитися (з ким-чим), длубатися, порпатися (в чому); (уделяя много внимания разг. — еще) морочитися (з ким-чим); (нянчиться разг. — еще) панькатися (з ким-чим)

возиться с замком — возитися із замком, морочитися із замком, длубатися в замку, порпатися в замку

довольно возиться с лодырем — годі морочитися з ледарем, годі панькатися з ледарем