вокруг

вокру́г

1) нар. навколо, довкола, навкруг, навкруги; (кругом) кругом

2) предл. с род. п. навкруг, навкруги, навколо, довкола (кого-чого); (кругом) кругом, круг (кого-чого)

сесть вокруг стола — сісти навкруг стола, сісти навкруг столу, сісти навколо стола, сісти навколо столу, сісти кругом стола, сісти кругом столу, сісти круг стола, сісти круг столу