вслед

1) нар. слідом, слідком, вслід, услід

вслед за тем — слідом за тим, услід за тим, після того, по тому, відтак

пуститься вслед — рушити слідом, рушити слідком, рушити вслід

2) вслід (кому-чому), услід (кому-чому)

крикнуть вслед кому — крикнути вслід кому, крикнути навздогін кому, крикнути наздогін кому, гукнути вслід кому, гукнути навздогін кому, гукнути наздогін кому