выносить

I вынос`итьвыносить — несов., вынести

виносити, винести; (сносить, переносить — обычно) зносити, знести, переносити, перенести; (терпеть) терпіти, витерпіти

вынести впечатление — дістати враження

вынести приговор — юр. ухвалити вирок, ухвалити присуд, винести вирок, винести присуд

выносить благодарность кому — висловлювати, складати, оголошувати; письменно

выносить вопрос на обсуждение — ставити питання на обговорення

выносить решение — ухвалювати; виносити рішення, виносити ухвалу, приймати рішення, приймати ухвалу

не выносить кого-что — не зносити кого-що, не виносити кого-що, не переносити кого-що, не терпіти кого-що

II в`ыноситьсм. вынашивать