выручать
выруча́ть
выручать — несов., выручить — сов.
1) виручати, виручити; (помогать) допомагати, допомогти; (спасать) рятувати, порятувати, разг. зарятовувати, зарятувати; (освобождать) визволяти, визволити
выручать кого из беды — визволяти кого з біди, визволяти кого з халепи, виручати кого з біди, виручати кого з халепи, рятувати кого з біди, рятувати кого з халепи, зарятовувати кого в біді, зарятовувати кого в напасті
выручить друга — виручити друга, допомогти другу, допомогти другові
2) разг. (получать как прибыль) виручати, виручити; уторговувати, вторговувати
Російсько-український словник