до

I предл.

с род. п. до (кого-чого); (при указании временного предела — еще) по (що)

до боли — до болю

до весны — до весни

до востребования — до запитання

до выяснения — до з'ясування

до глубины души — до глибини душі, до глибини серця, до самого серця, до живого серця

до каких пор? — доки?

до недавнего времени — донедавна

до основания — дощенту, ущент, вщент

до сих пор — досі, до цього часу, по цей час, до цих пір, дотепер; (до этого места) до цього місця

до тех пор — доти, до того часу, по той час

II муз.

до (нескл.; с.)