доходить

доходи́ть

доходить — несов., дойти — сов.

1) доходити, дійти; (достигать — еще) досягати, досягти, сягати, сягнути

вода доходит до краев — вода доходить до країв, вода доходить сягає країв, вода досягає до країв, вода досягає сягає країв

дойти до крайности — разг. дійти до краю, дійти до нікуди

доходить своим (собственным) умом — разг. доходити своїм розумом, доходити власним розумом

не доходя школы — поблизу школи, біля школи, коло школи

руки не дошли — перен. разг. руки не дійшли

2) (до готовности, зрелости) разг. доходити, дійти; (при варке), упрівати, впрівати