заключать

заключа́ть

заключать — несов., заключить — сов.

(помещать внутрь) поміщати, помістити; (в тюрьму и т. п.) ув'язнювати, ув'язнити, замикати, замкнути; (несов.: содержать в себе) містити; (заканчивать, завершать) закінчувати, закінчити, завершувати, завершити; (делать вывод) робити висновок, робити висновки, зробити висновок, зробити висновки, висновувати, виснувати; (официально решать) укладати, укласти

заключить брак — одружитися, узяти шлюб, візьму шлюб, візьмеш шлюб, побратися

заключить в кавычки — узяти в лапки

заключить в объятия — обійняти, обняти, стиснути в обіймах

заключить договор — укласти договір

статья заключает новые данные — стаття містить (у собі) нові дані