запор

запо́р

I

(приспособление) запір, разг. запірка; (засов — обычно) засув

держать на запоре что — разг. тримати зачиненим що, тримати замкнутим що, тримати замкненим що, тримати на замку що, тримати під замком що, тримати під ключем що, тримати на запорі що, держати зачиненим що, держати замкнутим що, держати замкненим що, держати на замку що, держати під замком що, держати під ключем що, держати на запорі що

II мед.

запор, затвердіння