Російсько-український словник

звон

Дзвін, -вона (о предмете) иону (о звуке); (о процессе) дзвоніння, калатання (дзвона), разг. бовкання, бевкання; (звучание, гудение — еще) дзвеніння; (стекла, металла, звонка — обычно) дзенькіт, дзенькання, дзеленчання, дзеленькання, брязкіт, брязкання, бряжчання, дзеньк, брязк; (сплетни) разг. поговір, пересуди

Російсько-український словник